СХВАЛЕНО      Розпорядження голови      державної адміністрації      ____________№__________

  
 
 

РАЙОННА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА
протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 − 2021 роки
 
1. Загальні положення
 
Районну цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 − 2021 роки ( далі – Програма) розроблено відповідно до законів України „Про захист населення від інфекційних хвороб”, „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку у світі реєструється 8,9 млн. хворих на туберкульоз, від якого помирає 1,7 млн. осіб. Загальна кількість людей, які страждають від туберкульозу, становить 50 − 60 мільйонів. Ця недуга займає перше місце у структурі смертності від інфекційних хвороб.
Епідемія туберкульозу в Україні триває понад 20 років. Зважаючи на окремі позитивні зрушення у контролі за туберкульозом за останні роки, рівень захворюваності на туберкульоз залишається вище епідемічного порогу та на цьому фоні спостерігається поширення хіміорезистентних форм туберкульозу і випадків ко-інфекції туберкульоз та ВІЛ-інфекції.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна входить до 18 країн Європейского регіону із найвищим рівнем захворюваності на туберкульоз та 27 країн із мультирезистентним туберкульозом. У 2014 році Україна ввійшла до п’ятірки країн із найвищим рівнем мультирезистентного туберкульозу у світі.
У Закарпатській області, як і у цілому в Україні, епідемічна ситуація із захворювання на туберкульоз залишається складною. Захворюваність населення на нові випадки та рецидиви туберкульозу в області впродовж останніх років має тенденцію до незначного збільшення із 61,2 на 100 тис. населення у 2013 році до 67,1 на 100 тис. населення у 2015 році. Відмічається збільшення рівня захворюваності на туберкульоз серед дітей із 4,6 на 100 тис. дитячого населення у 2013 році до 5,7 у 2015 році, що обумовлено проблемами первинної специфічної профілактики туберкульозу в умовах відсутності вакцини БЦЖ.
Смертність населення від туберкульозу із 2005 року має тенденцію до зниження щороку в середньому на 8 – 15 відсотків. Показник смертності від туберкульозу у 2015 році становив 10,6 на 100 тис. населення.
Протягом останніх років в області спостерігається зростання кількості хворих на хіміорезистентний туберкульоз із 129 осіб у 2013 році до 265 осіб у 2015 році. Це частково пов’язано із впровадженням сучасних молекулярно-генетичних методів діагностики.
Однією із основних причин високого рівня захворюваності на туберкульоз є недостатня ефективність лікування нових випадків і рецидивів, що становить 79 відс. зареєстрованих у 2014 році, що не досягає показника, рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Результат лікування мультирезистентного туберкульозу у 2013 року також є одним                    з найнижчих в Європейському регіоні та становить 35,9 відсотків.
Така ситуація значною мірою обумовлена неналежною організацією лікування хворих на туберкульоз, дефіцитом у забезпеченні проти-туберкульозними препаратами для хворих, недостатнім безпосереднім контролем за лікуванням, відсутністю системи медико-соціального супроводу хворих під час лікування, неналежним рівнем виявлення захворювання та лікування побічних реакцій на застосування протитуберкульозних препаратів.
Аналіз соціальної структури хворих на туберкульоз у 2015 році демонструє, що серед вперше виявлених хворих 84,5 відс. становлять представники соціально незахищених верств населення. Серед уперше зареєстрованих хворих на туберкульоз 21,2 відс. становлять хворі, які зловживають алкоголем, що свідчить про нагальну потребу подальшого розвитку в області програм соціальної підтримки пацієнтів, у тому числі активної участі інститутів громадського суспільства.
Високий рівень захворюваності на туберкульоз викликаний причинами політичного та соціально-економічного характеру: незадовільними життєво-побутовими умовами значних прошарків населення, масовим безробіттям, посилення міграційних процесів, недостатньою ефективністю системи соціального захисту та забезпечення, недосконалістю системи охорони здоров’я, низьким культурно-освітнім рівнем значних верств населення тощо.
Причиною несприятливої ситуації із захворювання на туберкульоз є суттєві недоліки в організації проведення діагностики та лікування хвороби. Матеріально-технічна база протитуберкульозних закладів є недостатньою, що призводить до зниження якості лікувально-діагностичного процесу і потребує оновлення та заміни медичного обладнання.
Недостатнє фінансування програми протидії туберкульозу у 2012 − 2016 роках із бюджетів усіх рівнів не дало можливості у повному об’ємі реалізувати протитуберкульозні заходи, у тому числі зміцнити матеріально-технічний стан протитуберкульозних закладів, оснастити сучасним діагностичним обладнанням для належного рівня виявлення та діагностики туберкульозу.
За таких обставин, державна політика протидії туберкульозу не може бути визнана такою, що забезпечує ефективну відповідь епідемії, а отже вимагає суттєвого перегляду.
 
 
 
2. Мета Програми
 
Метою реалізації Програми є подальше поліпшення епідемічної ситуації з туберкульозу в області за рахунок стабілізації рівня захворюваності та смертності, підвищення ефективності лікування хворих на всі форми туберкульозу шляхом реалізації державної політики, що ґрунтується на мультидисциплінарних пацієнт-орієнтованих, економічно ефективних принципах забезпечення рівного доступу населення до якісних послуг із профілактики, діагностики і лікування туберкульозу, що спрямовано на ефективне використання наявних ресурсів.
 
 
3. Обґрунтування шляхів та засобів розв’язання проблем,
обсягів і джерел фінансування
 
На сьогодні проблема туберкульозу вийшла за рамки суто медичної галузі та набула статусу проблеми загальнодержавного масштабу враховуючи, що дана недуга є соціально небезпечною інфекційною хворобою, основними чинниками якого є політичні, соціальні, економічні аспекти, а наслідки несуть у собі загрозу економіці і національній безпеці нашої держави.
Саме це спричинило необхідність впровадження міжгалузевого комплексного підходу до формування та реалізації державної політики у сфері протидії туберкульозу шляхом об’єднання зусиль державного та неурядового секторів.
Високий рівень захворюваності на туберкульоз викликаний причинами політичного та соціально-економічного характеру: низький соціально-економічний рівень населення, недостатня ефективність системи соціального захисту та охорони здоров’я, низький культурно-освітній рівень значних верств населення, недостатня політична підтримка заходів із подолання епідемії на обласному та районному рівнях, недостатня координація заходів для подолання медико-соціальних, економічних та інших чинників епідемії туберкульозу, що реалізуються різними органами виконавчої влади.
Високий рівень поширення туберкульозу спричинений низкою причин медичного та медико-соціального характеру, серед яких: недостатнє фінансування заходів із протидії туберкульозу, не у повній мірі впроваджений комплекс заходів із профілактики туберкульозу, недостатнє та несвоєчасне виявлення хворих на заразні форми туберкульозу, низька мотивація населення до своєчасного звернення за медичною допомогою та недостатній доступ до її отримання уразливих щодо туберкульозу груп населення; низька ефективність лікування хворих на туберкульоз, високий рівень відривів від лікування, відсутність системи медико-соціального супроводу хворих, недостатність протитуберкульозних препаратів, неналежний рівень впровадження заходів інфекційного контролю, спрямованого на запобігання поширенню інфекції, низький рівень обізнаності різних верств населення з питань про туберкульоз.
Розв’язання зазначених проблем можливе шляхом розроблення, затвердження та виконання обласної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 − 2021 роки за умови її стовідсоткового фінансування.
Фінансування заходів Програми здійснюватиметься відповідно до законодавства України у межах видатків, передбачених в бюджетах райдержадміністрацій, міськвиконкомів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством (додаток 1 до Програми).
 
 
4. Строки та етапи виконання програми
 
Заходи Програми реалізовуватимуться щороку протягом 2017 − 2021 років.
 
5. Перелік завдань і заходів Програми та результативні показники
 
Для досягнення визначеної цією Програмою мети необхідно забезпечити реалізацію наступних завдань:
систематичний скринінґ груп підвищеного ризику щодо захворювання на туберкульоз;
рання діагностика усіх форм туберкульозу та всеохоплюючий доступ до тестування на чутливість до ліків, у тому числі шляхом використання швидких тестів, збереження доступної безкоштовної протитуберкульозної допомоги населенню області;
всеохоплюючий доступ до якісного лікування та всього комплексу послуг для всіх хворих на туберкульоз, включаючи у тому числі його хіміорезистентні форми, а також надання підтримки пацієнтам з метою формування прихильності до лікування;
спільні заходи боротьби з ко-інфекцією туберкульоз і ВІЛ-інфекцією/СНІД та ведення поєднаних патологій;
профілактичне лікування осіб із груп підвищеного ризику на туберкульоз, а також проведення вакцинації проти хвороби;
політична відданість, що супроводжується забезпеченням адекватних ресурсів;
удосконалення системи охорони здоров’я у галузі протидії захворюванню на туберкульоз;
здійснення епідемічного нагляду за захворюванням та управління даними;
безперервне постачання ліків та їх раціональне використання;
інфекційний контроль за туберкульозом;
залучення громадянського суспільства у сфері протидії туберкульозу;
впровадження науково обґрунтованих та ефективних підходів у сфері протидії туберкульозу.
Виконання Програми дасть змогу:
поліпшити епідемічну ситуацію з туберкульозу в області шляхом зниження темпів росту захворюваності від туберкульозу, стабілізувавши смертність від туберкульозу;
запобігти поширенню хіміорезистентній формі туберкульозу;
удосконалити систему надання населенню протитуберкульозної допомоги;
своєчасно виявляти хворих на туберкульоз;
забезпечити ефективне лікування осіб, хворих на туберкульоз, на всіх етапах.
У результаті стабілізації епідемічної ситуації очікується зменшення видатків з районного бюджету, передбачених для запобігання поширенню туберкульозу.
 
6. Напрями діяльності та заходи Програми
 

Заходи районної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 − 2021 роки наведено у додатку 2 до Програми.

 
7. Координація та контроль за ходом виконання Програми
 
Координація та контроль за ходом виконання Програми здійснюватиметься відділом  охорони здоров’я райдержадміністрації.
 

       Додаток 1
       до Програми
 
Ресурсне забезпечення
районної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз
на 2017 − 2021 роки
 
                                                                                                              тис.грн.
 

Обсяг коштів, що пропонується за-лучити на виконання Програми	З них за роками:					Усього витрат на виконання Програми
	2017 рік	2018 рік	2019 рік	2020 рік	2021 рік
Обсяг ресурсів, усього, у тому числі:	2 236 тис.	249 тис.	263,5 тис.	278 тис.	292,5 тис.	3 319 тис.
Районний бюджет	2 236 тис.	249 тис.	263,5 тис.	278 тис.	292,5 тис.	3 319 тис.