Хустська районна рада
ГОЛОСУВАННЯ ЗА ПРОЕКТ РІШЕННЯ: № 3
ПРОЕКТ
УКРАЇНА
ХУСТСЬКА РАЙОННА РАДА
шосте засідання шостої сесії VІІ скликанняРІШЕННЯ № ____
23 грудня 2016 року м. Хуст
Про Програму з ліквідації амброзії
полинолистої та борщівника
Сосновського на території Хустського
району протягом 2017-2020 років
Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районна рада
в и р і ш и л а :
1. Затвердити Програму з ліквідації амброзії полинолистої та борщівника Сосновського на території Хустського району протягом 2017-2020 років (додається).
2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на районну державну адміністрацію та постійну комісію районної ради з питань розвитку туризму, землекористування, сільського господарства та охорони навколишнього середовища (Канюка І.В.).
Голова ради О.М. Пацкан
СХВАЛЕНО
Розпорядження голови
державної адміністрації
08.12.2016 № 553
ПРОГРАМА
з ліквідації амброзії полинолистої та борщівника Сосновського
на території Хустського району
протягом 2017-2020 років
<>1.Проблема, для розв`язання якої розроблена Програма
Серед найважливіших завдань, що постійно постають перед громадськістю щодо навколишнього середовища, сільським господарством, харчовою та переробною промисловістю, охороною здоров’я людей є боротьба з бур`янами, шкідниками та хворобами рослин, а особливо з карантинними шкідниками та бур`янами на території району. Під бур`янами розуміють рослини, що не культивуються людиною, але історично пристосувалися до умов розвитку культурних рослин, ростуть разом з ними і в процесі свого розвитку і росту за наявності міжвидової боротьби пригнічують їх. Видовий склад бур`янів у посівах сільськогосподарських культур змінюється за мікрорайонами залежно від зовнішніх умов, зокрема вологості й температури верхнього шару ґрунту. Під шкідниками розуміють комахи, що не культивуються людиною та пригнічують розвиток культурних рослин, насаджень або повністю знищують їх в процесі свої життєдіяльності.
Станом на 1 січня 2016 року площі зараження карантинним бур`яном - амброзією полинолистою у Хустському районі в цілому складають 21,5 га, та має тенденцію подальшого різкого поширення.
Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур`яни. В результаті надмірного висушування й виснаження ґрунтів урожай сільськогосподарських культур значно знижується, а при великому забур`яненні культурні рослини гинуть. Дослідження показують, що на утворення однієї тони сухої речовини амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також ґрунт втрачає близько 950 тон води. В результаті високої забур`яненості карантинним бур`яном та внаслідок надмірного висушування й виснаження ґрунту урожай сільськогосподарських культур знищується практично на 100%, врожай з таких полів навіть не збирають, при середній забур`яненості урожай сільськогосподарських культур знижується відповідно: соняшнику - на 40%, кукурудзи - до 35%.
Не менш важливим є те, що в містах та населених пунктах крім створення неестетичного, занедбаного вигляду територій, парків відпочинку, вулиць, у період цвітіння пилок амброзії полинолистої викликає алергійні захворювання – поліноз, важкі форми бронхіальної астми, мігрені, кропив’янки, які супроводжуються різкою слабкістю організму, що обумовлює тривалу непрацездатність хворих. На сьогодні у нашому регіоні більше 10 відсотків населення (особливо діти) страждають від алергійних захворювань, а на виплату лікарняних листків непрацездатності щорічно витрачається десятки млн. гривень у період цвітіння цього небезпечного бур’яна - алергена. Також тисячі мешканців Хустського району на період цвітіння амброзії виїзджають за її межі в вільні від цього бур’яну регіони.
За таких обставин амброзія полинолиста набуває у нашій країні дедалі більшого економічного та екологічного значення.
Велику шкоду амброзія полинолиста завдає сіножаттям та пасовищам. Висока забур`яненість багаторічних трав зменшує можливість сівби їх під покрив зернових культур. На полях, що засмічуються амброзією, погіршується якість польових робіт, особливо під час оранки і збирання урожаю.
При сприятливих умовах амброзія досягає 2 м висоти, щільність сходів може досягати до 5-7 тис. на кв м., а фітомаса - до 10 т на гектар. Також негативне значення має і Борщівник Сосновського, дуже небезпечна, отруйна, дикоросла, багаторічна рослина до 3-5 метрів висоти, товщиною стебла до 10 см подібна на величезний кріп. Зелена частина якої містить речовину фурокумарин, яка при потраплянні на відкриті частини тіла людини під впливом сонячної енергії спричиняє сильні опіки шкіри 1-3 ступенів. Опіки у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, а через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.Борщівник є також контактним та дихальним алергеном. Основними місцями його поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища і покинуті поля. Після плодоношення рослина повністю відмирає, тому необхідно своєчасно знищувати бур’ян до початку цвітіння. На побутовому рівні ставлення до цієї рослини має бути карантинним: необхідно всіма можливими методами запобігти її розповсюдження, систематично скошувати, перерізати товсті корені на глибині 10-15 см (це забезпечує знищення рослини) і спалювати, особливо заборонити випас худоби у місцях поширення (молоді листки поїдають вівці та корови і це відображається на якості молока). Всі роботи по знищенню борщівника необхідно проводити в захисному одязі, в окулярах та гумових рукавичках.
2. Аналіз причин виникнення проблеми
В останні роки в зв`язку із зниженням культури землеробства, а саме: недотримання вимог агротехніки при здійсненні обробітку ґрунту, сівозміни, строків сівби і збирання сільськогосподарських культур, проведення необхідного комплексу заходів боротьби з бур`янами, шкідниками, тощо.
Амброзія полинолиста та борщівник Сосновського засмічує подвір`я та вулиці, присадибні ділянки, сади, парки, городи, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок та ставків. На полях ці бур’яни засмічують посіви особливо просапних культур, озимих і ярих культур, багаторічних і однорічних кормових трав, технічних культур, а також полезахисні смуги. Переносяться насіння з насіннєвим матеріалом, відходами, соломою, транспортними засобами, тваринами та людиною, розноситься водою під час повені, злив і при зрошенні.
Особливе значення недотримання проведення необхідного комплексу заходів боротьби з бур`янами набуває у містах, населених пунктах та селах, а саме в: парках культури та відпочинку, гідропарках, лугопарках, лісопарках, буферних парках, дендрологічних парках, національних, меморіальних та інші парках; скверах; міських лісах; рекреаційних зонах; охоронних та санітарно-захисних зонах; зонах особливого використання земель; прибережних зонах; зонах при будинкових територій.
Причини швидкого поширення амброзії полинолистої та борщівника Сосновського :
Даний вид має ряд біологічних особливостей, які дозволяють їй швидко поширюватися по території України. До таких особливостей відносяться:
1. Висока насіннєва продуктивність (60-100 тис. штук насінин з однієї рослини).
2. Насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати і давати повноцінні сходи. Особливість тривалий час не втрачати життєздатність в ґрунті зумовлює утворення значного за обсягом ґрунтового банку насіння даного виду.
3. Рослина має потужну кореневу систему.
4. Рослина здатна добре витримувати (до 2 тижнів) підтоплення, утворюючи при цьому додаткове коріння.
5. Рослині властива висока регенераційна здатність. Наприклад, після культивації частини рослини, що присипані вологим ґрунтом, здатні утворювати додаткове коріння і добре приживатися. При скошуванні амброзія полинолиста (до утворення насіння) здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.
6. Вид має високу ступінь пластичності щодо температури повітря та вологості ґрунту, сходи добре адаптовані до високого ступеня освітленості.
3. Мета Програми
Метою Програми є проведення комплексу заходів по ліквідації амброзії полинолистої та борщівника Сосновського, визначення основних напрямків для стабілізації та ліквідації карантинного бур`яну протягом 2017-2020 років на території Хустського району.
Основними завданнями розробки Програми є:
привернути увагу населення та громадськості до проблеми, пов`язаної із засміченням земель карантинним бур`яном;
провести боротьбу та ліквідацію амброзії полинолистої у населених пунктах;
ліквідувати карантинного шкідника на узбіччях доріг (автошляхів і залізниць);
провести боротьбу та знищення карантинного бур`яну у полях сівозміни силами товаровиробників;
ліквідувати амброзію полинолисту та борщівник Сосновського на залишених полях, що повністю заростають;
провести боротьбу з карантинним бур`яном хімічним, агротехнічним, механічним, біологічним та іншими методами, що повинні застосовуватися одночасно;
протягом 2017 року провести по всій території Хустського району семінари та практичні заняття з органами виконавчої влади та сільськогосподарськими товаровиробниками;
особливу увагу приділити ознайомленню з бур’янами у навчальних закладах: школах, гімназіях, ліцеях, технікумах, інститутах, університетах та інших;
на районному рівні визначити травень-серпень місяцями загальнодержавної боротьби та ліквідації амброзії полинолистої та борщівника Сосновського;
провести глибоку ревізію необроблюваних земель сільськогосподарського призначення (землі, призначені для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва) та земель несільськогосподарського призначення (землі тимчасової консервації, землі житлової та громадської забудови, землі рекреаційного призначення та інші землі);
покласти відповідальність за виконання та проведення карантинних заходів проти карантинного бур`яну на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, посадових осіб та громадян, діяльність яких пов`язана з виробництвом, ввезенням, вивезенням, перевезенням, переробкою, зберіганням, реалізацією та використанням підкарантинних матеріалів.
4. Порівняльний аналіз можливих варіантів розв`язання
проблеми та обґрунтування оптимального варіанта
Для досягнення мети цієї Програми необхідним є проведення ліквідації карантинного бур`яну у два етапи, що дозволить на першому етапі знизити їх чисельність, пригнітити ріст та розвиток, а на другому етапі ліквідувати їх та створити умови для негайної локалізації та знищення у разі наступного виявлення.
Одним з оптимальних варіантів розв`язання цієї проблеми є залучення широкої громадськості на добровільних засадах та одночасне застосування комплексу заходів, що дозволить знизити втрати врожайності з 30-40% до 10-20% на першому етапі та до 5% на другому етапі. В цілому при виконанні карантинних заходів та Програми сільськогосподарські товаровиробники підвищать якість продукції, очистять землю та насадження не тільки від амброзії полинолистої, але й від інших карантинних бур’янів (борщівник Сосновського).
Також одним з варіантів розв`язання проблеми є створення штучних фітоценозів з багаторічних трав у вогнищах амброзії полинолистої та борщівника Сосновського. Даний варіант фітоценотичного контролю заснований на здатності багаторічних трав пригнічувати чисельність рослин амброзії та Борщівника до незначних розмірів. Найбільш перспективні суміші багаторічних злакових трав з бобовими, які за 2-3 роки розростаються і практично повністю пригнічують бур`ян. В низинних місцях (береги річок, ставків) за умов недопустимого застосування гербіцидів застосовують метод залуження. Ці ділянки переважно використовують під пасовище, при цьому в склад травосуміші доцільно використовувати низькорослі злакові культури, а саме мятлик луговий, який більш стійкий при витоптуванні. Застосування цього варіанта, як розв`язання проблеми є більш економічно вигідним, тому що не потребує додаткових затрат на час вирощування багаторічних трав. Недоліком цього варіанта є те, що його неможливо одночасно застосувати на значних площах, заражених амброзією полинолистою та борщівником Сосновського.
5. Шляхи та засоби розв`язання проблеми
З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів боротьби з амброзією полинолистою та борщівником Сосновського в найближчі роки пріоритетне значення буде надаватись: механічним, агротехнічним, біологічним та хімічним методам боротьби, що застосовуються одночасно.
У населених пунктах:
скошування рослин амброзії полинолистої та борщівника Сосновського перед цвітінням в період бутонізації;
виривання рослин амброзії з корінням та їх знищення шляхом спалювання у спеціально призначених місцях або подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах з використанням гасу чи вапна;
знищення рослин амброзії на засмічених ділянках агротехнічним методом (перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток) та наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих трав або газонних трав, чи розстилання газонних рулонів.
На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій), лісосмугах:
застосування для обприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
підсів багаторічних низькорослих трав або газонних трав.
У полях сівозміни (після збирання попередника або в осінньо-весняний період):
дотримання технології обробітку ґрунту, що включає своєчасний передпосівний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби, догляд за посівами, збирання тощо;
застосування для обприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
дотримання сівозміни, обов`язковий висів просапних культур та багаторічних трав, що повинні чергуватися, по можливості не висівати протягом 3-х років на ураженому полі соняшнику, кукурудзи тощо;
передпосівне внесення у ґрунт гербіцидів з проведенням 2-х
разового лущення. Гербіциди застосовуються відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
дотримання технології обробітку ґрунту.
У залишених полях, що повністю заростають (перед посівом, краще в осінньо-весняний період):
скошування рослин амброзії полинолистої та борщівника Сосновського до цвітіння;
обробка полів гербіцидами суцільної дії;
проведення 2-х разового лущення або дискування (вздовж та поперек поля) та культивації;
посів багаторічних трав або просапних культур з внесенням тільки комплексу мінеральних добрив (N, P, K);
розведення та випуск природного ентомофага – амброзіївого листоїду.
Створення обласної тендерної комісії по закупівлі за рахунок коштів, передбачених програмою, необхідних ефективних хімічних, біологічних препаратів та речовин.
6. Строки виконання Програми на 2017-2020 роки
На першому етапі (2017-2019 рр.) передбачається знищення карантинного бур`яну до 30% від всієї площі зараження.
На другому етапі (2019-2020 рр.) передбачається довести до максимального знищення бур’янів.
7. Очікувані результати виконання Програми
Реалізація Програми дасть можливість на кінець 2020 року:
зменшити площі зараження амброзією полинолистою та Борщівником Сосновського;
забезпечити раціональне використання земель;
зберегти природну родючість ґрунтів та екологію сільськогосподарських та інших земель;
підвищити ефективність виробництва сільськогосподарської продукції;
очистити міста, населені пункти та села від небезпечних карантинних організмів.
8. Фінансове, матеріально-технічне забезпечення та використання
трудових ресурсів для виконання Програми
Фінансування карантинних (фітосанітарних) заходів та Програми здійснюється за рахунок коштів районного бюджету, коштів осіб та інших не заборонених законами України джерел.
Виконання Програми та проведення карантинних (фітосанітарних) заходів у населених пунктах здійснюється за рахунок коштів місцевих державних бюджетів.
Виконання Програми на полях, що залишені у зв`язку з неможливістю власників їх обробляти, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які перераховуються на спеціальні рахунки місцевих державних адміністрацій в територіальні органи Державного казначейства.
На інших землях та земельних ділянках виконання Програми та проведення карантинних (фітосанітарних) заходів здійснюється за рахунок коштів землевласників та землекористувачів, які мають право на відшкодування завданих їм збитків відповідно до закону та у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, у разі, якщо їх майно використовувалося з метою ліквідації карантинного організму.